Щомісяця на схемах ухилення від сплати ПДВ, за оцінками Міністерства фінансів, держбюджет втрачає щонайменше 1 млрд грн. Ці кошти Україна недоотримує в основному через “імпортних скруток”: в країну ввозять товар, продають його за готівку без оформлення документів, а самі ж накладні через фірми- “прокладки” переоформлюють на реальні підприємства, які зацікавлені в мінімізації податкових зобов’язань.

Втрати бюджету – це не єдина і, можливо, навіть не ключова проблема. Важливо також те, що в 2015-2016 роках борючись з формуванням фіктивного ПДВ, податкова мала право, і часто вдавалася до цього, розривати договори про визнання електронних документів компаній. Це призводило до заборони для таких компаній брати участь в системі електронного адміністрування ПДВ, внаслідок чого вони позбавлялися можливості формувати податковий кредит за всіма такими операціями.

Яке знайшли рішення?

Щоб виправити ситуацію в кінці минулого року Міністерство фінансів і профільний комітет Верховної Ради в законопроекті № 5368 запропонували створити систему автоматичної зупинки ризикових накладних. Ця система повинна була стати більш ефективним методом боротьби з фіктивним ПДВ. У неї були закладені певні критерії ризику, на відповідність яким повинна перевірятися кожна накладна. Якщо документ визначається як ризиковий, його реєстрація автоматично припиняється, компанія отримує повідомлення і повинна надати документи, які підтверджують реальність операції. Заява розглядає комісія при фіскальної служби, яка протягом п’яти робочих днів повинна або розблокувати операцію, або обгрунтувати підприємцю свою відмову. Як би там не було, зупинка одній накладній надалі не буде позбавляти підприємця можливості отримувати податковий кредит за іншими операціями, які система вважатиме не ризикових.

У тестовому режимі систему запустили 1 квітня поточного року. Відразу ж частина компаній почали отримувати квитанції, що їх накладні потрапили під критерії ризику. Протягом трьох тестових місяців блокування документів не відбувалося, тому підприємці оброблялися лише переляком. Але вже з 1 липня система почала реальні припинення, тому паніка бізнесу і бухгалтерів посилилася. На сайті президента навіть з’явилася петиція з вимогою скасувати систему блокування податкових накладних. Її підписанти стверджують, що “за кожен аванс всі виробники і продавці повинні будуть доводити законність операцій” і що цей механізм “зажене фірми в боргові ями”.

Яка логіка системи?

У законодавстві є розмежування на господарську та негосподарську діяльність. І щоб сформувати фіктивний податковий кредит по ПДВ “схемники” необхідно отримати документи саме на товар, який підпадає під госпдіяльність компанії. Схема тому і називається “скруткой”, так як за допомогою фірми- “прокладки” товар перетворюється, наприклад, з реально ввезеної б / у одягу в нитки, за якими підприємству якраз і цікаво отримати податковий кредит.

Блокувати схему фіскали мають намір якраз в момент реєстрації “скрученої” накладної фіктивною компанією-посередником, яка за документами купувала один товар, а продає інший.

Проте у багатьох компаній товари на вході і товари на виході відрізняються (пересортиця), і це все легально, погоджуються в Міністерстві фінансів. “Пересортиця буде у всіх виробничих компаній, у всіх постачальників послуг і виконавців робіт. Її було буде лише в торгівлі, але навіть там є нюанси, – говорить радник міністра фінансів Дмитро Кохан. – Тому ми вибрали чотири критерії, щоб максимально відсікти накладні, які не є ризиковими “.

По-перше, автоматично реєструватися в системі будуть накладні за операціями з неплатниками ПДВ. Адже в цьому випадку компанія не передає податковий кредит іншому підприємству, і схему на такій операції фактично неможливо здійснити. По-друге, неризикових вирішили вважати накладні невеликих підприємств, у яких обсяг поставок за місяць не перевищує 500 тис. Грн. “Можливо, комусь і буде цікаво робити невеликі” скручування “на таких обсягах, але в основному схеми обчислюються мільйонами”, – пояснює Дмитро Кохан.

Не мають наміру блокувати документи великих компаній, які за 2016 році сплатили понад 5 млн грн податків і зборів (крім імпортного ПДВ). “Компанія-” прокладка “, яка” скручує “товар, – це чисто фіктивна фірма, через яку прогоняются обертів. З неї ніхто не платив податки, адже це вбило б економічну вигоду схеми, – каже радник міністра фінансів. – Цей критерій є перехідним і буде працювати лише до кінця 2017 го. А 5 млн грн за минулий рік сплатили близько 7 тис. найбільших платників в країні. Великі компанії не роблять на собі “скрутку”, вони хочуть отримати фіктивний кредит. А зупиняти схему ми маємо намір як раз в момент реєстрації “скрученої” на Кладно “.

Крім того, зупинки накладних не варто боятися компаніям, у яких сума сплачених податків і зборів (крім імпортного ПДВ) перевищує 5% від обсягів поставок. Але при цьому розмір ПДВ у накладній не повинен перевищувати максимальну місячну суму цього податку за останні 12 місяців більше, ніж на 30%. “Припустимо компанію реєструють сьогодні, продають по ній послугу на 1 000 грн і в цей же місяць платять 704 грн мінімального ЄСВ за працевлаштованого на фірмі директора. 5% від поставки сплачено і критерій витриманий. Але в наступному періоді компанія реєструє накладну на 10 млн грн , роблячи “скрутку”. Якщо не було б показника в 30%, схема могла б спрацювати “, – пояснює логіку Кохан. І додає, що критеріями неріска Мінфін прагнув відсікти послуги та виробництво, щоб їх накладні не блокувати.

У Мінфіні припускають, що неризикових будуть близько 95% всіх накладних. Решта ж 5% йтимуть на перевірку за ризиками. Але блокуватися, на думку фіскальної служби, буде лише 1% накладних.

Які документи будуть блокувати?

Основним критерієм ризику буде “пересортиця”, коли підприємство продає товар, який відрізняється від придбаної продукції. При цьому в Мінфіні і в ГФС кажуть, що є обмежений перелік товарів, які можуть використовувати для формування фіктивного податкового кредиту, зокрема, тканину, одяг, продукти харчування і напої, добрива, труби та інші вироби з металу, шини, папір, ящики та ін. Це часто готові вироби, які можна легко продати за готівку. Перелік таких ризикових товарів своїм наказом від 30 червня 2017 го затвердила фіскальна служба.

Підстав для припинення податкової накладної, згідно з наказом Міністерства фінансів, є кілька. По-перше, якщо у підприємця немає ліцензій на виробництво і торгівлю підакцизними товарами, вказаними в накладній.

По-друге, операція буде вважатися сумнівною, якщо в залишку придбаної з початку року продукції більше 75% припадає на ризикові товари (та ж тканина, одяг, продукти харчування, труби, вироби з металу та інше). Але це тільки якщо націнка на товар в накладній, яка подана на реєстрацію, буде перевищувати 50%.

Схема працює в такий спосіб: підприємство купує, умовно, на 1 гривню реальних труб і на 10 млн грн документи на товар, але продає компанія труби на всі 10 млн грн. “Тому потрібно контролювати не тільки наявність товару на вході і виході, а й певний рівень націнки”, – підкреслює Дмитро Кохан.

У Мінфіні погоджуються, що система ризиків збільшує адміністративне навантаження на той бізнес, чиї накладні потраплять під припинення, адже підприємцям потрібно буде подати додаткові документи в податкову для підтвердження операції. Для інших же рівень навантаження не змінюється. Але важливо також те, що з 1 липня зареєстрована податкова накладна дає 100% право підприємцю на податковий кредит без перевірок, як це було раніше. “І це великий плюс для бізнесу”, – підсумовують в міністерстві.